Головна | Реєстрація | Вхід | RSSНеділя, 19.11.2017, 20:39

Головне
Форма входу
Користувачам
Краєзнавство

Вулиця Артема (Григорія Чухрая)

Григорій Наумович Чухрай (1921-2001) - радянський кінорежисер, сценарист, педагог. Народний артист СРСР (1981).

Володар премії BAFTA, номінант на премію «Оскар», триразовий номінант на «Золоту пальмову гілку» Каннського кінофестивалю.

Біографія

Народився 23 травня 1921 року в Мелітополі  (нині Запорізької області України) в сім'ї червоноармійців Наума Зіновійовича Рубанова та Клавдії Петрівни Чухрай. Українець.

У 1924 році батьки Григорія розійшлися, і він залишився з матір'ю. Виховував його вітчим - Павло Антонович Литвиненко, який працював головою колгоспу. Клавдія Чухрай брала безпосередню участь в колективізації та розкуркулення на Україні, згодом працювала слідчим в міліції.

У 1935 році вітчим був направлений на навчання у Всесоюзну академію соцземлеробства в Москву, куди поїхав і Григорій. Після закінчення академії (1938 рік) П. А. Литвиненко був спрямований на роботу на Україну, а Григорій залишився в Москві, щоб закінчити школу.

У 1939 році Чухрай поїхав до батьків на Синельниківської селекційну станцію і в кінці цього ж року був призваний до Червоної армії. Служити почав в місті Маріуполі курсантом полкової школи 229-го окремого батальйону зв'язку 134-ї стрілецької дивізії.

Під час Великої Вітчизняної війни воював у складі повітряно-десантних частин на Південному, Сталінградському, Донському, 1-м і 2-му Українських фронтах. З травня 1942 года - на Тамані, з червня - вересня 1942 года - Сталінградський фронт, з листопада 1942 року по лютий 1943 года -Донський фронт, у вересні - жовтні 1943 року брав участь у військово - повітряної операції «Дніпровський десант» у складі 2 - го Українського фронту, з березня по травень 1945 года-3-й Український фронт. Член КПРС (ВКП (б)) з 1944 року. Тричі поранений.

Наказом ВС 47-ї армії №: 11 / н від: 31.03.1944 року командир роти зв'язку 3-ї гвардійської повітряно-десантної бригади лейтенант Чухрай нагороджений орденом Червоної Зірки за те, що у вересні-жовтні 1943 року, діючи в тилу ворога, отримав цінні дані противника в р-ні сіл Бучак, Пшенички, Глінка, і, перейшовши лінію фронту, доставив ці відомості в штаб і пізніше зі своїм загоном вдруге перейшов лінію фронту з метою встановлення зв'язку між загоном майора Льва і штабом 47-ї армії.

Наказом №: 22 / н від: 25.10.1945 року по 38 гв. ск 9 гв. Армії ЦГВ командир радіороти 9 ОГОКБЗС гвардії старший лейтенант Чухрай нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня за те, що в бою за Бакончерне,будучи начальником зв'язку 332-го гв. полку, полонив ворожого солдата, захопив ручний кулемет і знищив з трофейної зброї 6 солдатів противника.

У 1953 році закінчив режисерський факультет ВДІКу (майстерня С. І. Юткевича і М.І. Ромма).

З 1953 року на кіностудії ім. Довженко: асистент режисера, 2-й режисер. З 1955 року - режисер кіностудії «Мосфільм».

У 1965-1975 роках був художнім керівником Експериментального творчого об'єднання при кіностудії «Мосфільм».

З 1965 року - був головою фонду сприяння творчій діяльності та побутової допомоги Союзу кінематографістів СРСР. З 1964 по 1991 роки - член Колегії Держкіно СРСР. Член Радянського комітету захисту миру, член Правління Товариств дружби «СРСР - Італія», «СРСР - Угорщина».

У 1966-1971 - педагог ВДІКу, керівник режисерської майстерні. Випустив дві книги спогадів ( «Моя війна»  і «Моє кіно», обидві - в серії «Про час і про себе»).

У тому 1966 року підписав лист 13 діячів радянської науки, літератури і мистецтва в президію ЦК КПРС проти реабілітації І. В. Сталіна.

Помер 29 жовтня 2001 року (за іншими джерелами - 28 жовтень  або 31 жовтня). Похований на Ваганьковському кладовищі у Москві.

Сім'я:

Батько - Наум Зиновійович Рубанов (пом. 1956), військовослужбовець.

Мати - Клавдія Петрівна Чухрай (пом. 1976).

Вітчим - Павло Антонович Литвиненко, працівник сільського господарства.

Дружина - Іраїда Павлівна Чухрай (уроджена Пенькова, рід. 1921), викладач російської мови та літератури.

Син - Павло Григорович Чухрай (рід. 1946), кінорежисер.

Дочка - Олена Григорівна (нар. 1961), закінчила кінознавчий факультет ВДІКу.

Фільмографія:

1954 - Назар Стодоля - другий режисер

1956 - Сорок перший

1959 - Балада про солдата

1961 - Чисте небо

1964 - Жили-були дід та баба

1970 - Пам'ять (документальний)

1977 - Трясовина

1980 - Життя прекрасне

1984 - Я навчу вас мріяти (документальний)

Сценарії:

1959 - Балада про солдата (разом з В. Єжовим)

1977 - Трясовина (разом з В. Мережко)

1979 - Життя прекрасне (разом з А. Камініто)

1984 - Я навчу вас мріяти (разом з  Ю. Швирева, М. Волоцким, автор тексту)

Пошук
Фантазер 2017
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Календар
«  Листопад 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 42

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz